Львівський регуляторний хаб як приклад суспільного стартапу в Україні
Львівський регуляторний хаб — аналітично-адвокаційний центр, який понад чотири роки займається впровадженням змін у місцевому самоврядуванні через аналіз, адвокацію (просування змін) та імплементацію (реалізація змін). За словами керівника організації Тараса Хавунки, будь-які зміни можна назвати успішними, лише якщо вони якісно реалізовуються на кожному з цих етапів. Команда ЛРХабу спеціалізується в першу чергу на економічному розвитку громад, допомагає представникам влади на місцях розробляти ефективні регулювання.
За час своєї діяльності організація реалізувала більше 6 проєктів за підтримки міжнародних проєктів технічної допомоги та з студентськоїлокальної ініціативи стала однією із найвідоміших профільних організацій у сфері регуляторної політики в Україні.
У чому різниця між суспільним стартапом та соціальним проектом
За останні декілька років в нашій країні громадських активістів чомусь вважають такими собі антагоністами, які постійно незадоволені діями влади. Ми ж успішно руйнуємо ці стереотипи і позиціонуємо себе як майданчик для конструктивного діалогу й співпраці між владою, бізнесом та громадськістю. Львівський регуляторний хаб - це суспільний стартап, і я пишаюсь тим, що нашій команді вдається дотримуватися цієї концепції. Між соціальним проектом та суспільним стартапом є певні відмінності. Соціальний проект – це, зазвичай, про підтримку незахищених верств населення, діяльність соціальних працівників та про соціальне підприємництво. Суспільний стартап, у нашій інтерпретації, є універсальною платформою і створює синергію між усіма зацікавленими сторонами для досягнення спільних цілей та завдань.
Як виникла ідея хабу: від задумки до реалізації
Вищу освіту я здобув у Львівському національному університеті на юридичному факультеті. Після того став студентом Магістерської програми з публічного адміністрування в УКУ. Вибір такої спеціальності - це щаслива випадковість. Спочатку планував вчитися на Програмі управління персоналом, проте на співбесіді комісія переконала мене обрати новий для України навчальний напрямок. І недаремно, адже ідея створення Львівського регуляторного хабу згодом стала основою моєї дипломної роботи. Після закінчення навчання я ще спробував попрацювати на державній службі, проте швидко зрозумів: хаб - це вже не просто навчальний проект, а унікальна можливість втілити всі свої ідеї на практиці та робити щось корисне. Перші півроку діяльності хабу робочим місцем для мене стала Трапезна в УКУ. В цьому і був секрет: я горів ідеєю настільки, що міг працювати будь-де. І вже в 2018 році сформував сильну команду, разом ми «виросли» з студентської ініціативи до впливового аналітично-адвокаційного центру.

Зараз діяльність «ЛРХ» можна поділити на декілька ключових напрямків:
1
Регуляторна та антикорупційна експертиза (аналізуємо, консультуємо, розробляємо рішення, надаємо експертні висновки)
2
Проведення аналізу політики у визначених сферах та супровід на шляху до вирішення визначеної проблеми (збираємо дані готуємо аналітику, проводимо публічні дискусії, адвокатування для забезпечення позитивного голосування (прийняття рішення) та імплементація)
3
Робота з системою ProZorro.Продажі (допомагаємо громадам по Україні підключитися до системи електронних торгів та успішно реалізовувати своє майно)
4
Електронна демократія (впроваджуємо в регіонах інструменти електронної участі (громадський бюджет, електронні петиції тощо)
5
Проведення навчань з регуляторної політики та адвокаційної діяльності.
Якщо коротко за останні роки ми реалізували 6 проектів, провели семінари в понад 50-ти громадах країни, організували Першу міжнародну конференцію з публічного адміністрування в Україні за участі кращих експертів країни та всесвітньо відомого професора Френсіса Фукуями.
1
Етап №1. Аналітика та збір даних
Усі зацікавлені сторони — ресторатори, бізнес-середовище, громадськість, місто — визнали, що проблема з літніми майданчиками у Львові існує і їх щось не влаштовує. Тоді ця тема закріплюється за аналітиком з нашої команди, ми починаємо опрацьовувати: збираємо інформацію , в тому числі найкращі вітчизняні і міжнародні практики, шукаємо дані, які ілюструють цю проблему.

На цьому етапі ми визначаємо та конкретно формулюємо проблему - від загального розуміння до детального її опрацювання. Це дає змогу виокремити основні аспекти, які потребують змін. Розрахунки, статистика та альтернативні шляхи вирішення проблеми допомагають сформувати загальне бачення того, що місто може отримати в результаті впровадження змін, адже будь-яке регулювання покликане вирішити проблему і повинне бути збалансованим та ефективним.
2
Етап №2. Публічні дискусії
На кожному етапі формування аналітики ми активно спілкуємося з усіма зацікавленими в якісному регулюванні сторонами, проговорюємо пропозиції та отримуємо зворотній зв'язок. У цьому випадку, зустрічі відбуваються у форматі: місто — бізнес-середовище — громадськість.

Існують різні типи збору даних, та найважливіше – це комунікація з усіма учасниками процесу: відкриті дискусії, круглі столи, публічні та непублічні приватні зустрічі (у випадку якщо це чутливе питання або незрозуміло, хто джерело проблеми),

У цей момент позиціонуємо себе як майданчик для створення, обговорення, впровадження якісних регулювань, який є можливим лише за допомогою комунікацій. У нашої організації є правило: завжди запрошуємо до обговорення певної теми усіх учасників ринку, щоб всебічно її висвітлити, прийняти збалансовані та виважені рішення. Немає сенсу пропонувати та лобіювати зміни без об'єктивної оцінки та пошуку альтернативи. Це основне, немає сенсу займатися всім цим процесом, якщо не буде об'єктивності.

У випадку з літніми майданчиками була створена робоча група, яка діяла рік. За цей час ми пропрацьовували кожну статтю окремо, у фіналі вийшов документ на 40-50 сторінок. З юридичної точки зору рік — це невеликий проміжок часу, але мешканці міста не завжди розуміють, чому так довго. Однак ми мали врахувати всі можливі аспекти і прислухатися до усіх конструктивних побажань. Ми, також, маємо розуміти, що в даному випадку з нуля створювали увесь принцип роботи літніх майданчиків, оскільки той, який діє зараз, вже занадто застарілий.

Дійшли навіть до того, що закріпили типи і матеріали, з яких можна створювати літні майданчики. Це дозволить мінімізувати комунікацію бізнесу з комісіями чи місцевими органами щодо побудови майданчика. Також пропрацьовували ситуації, які стосуються аварійних робіт чи надзвичайних ситуацій: як має проїхати повз літній майданчик пожежна машина чи карета швидкої допомоги. Це усе важливі деталі, які потрібно враховувати.

Робоча група напрацювала кінцевий проєкт, він уже готовий та пройшов етап консультацій з громадськістю.
3
Етап №3. Голосування та імплементація
Наступний етап — проадвокатувати це рішення у міській раді. Він у нас ще попереду, але ми обов'язково поділимось результатом.

Уже потім реалізація рішення та відстеження його результативності, щоб усі гравці дотримувалися нових правил. А якщо ми десь щось не врахували, то швидко виявити недоліки і внести невеликі зміни в концепцію.
Про команду однодумців
Робочий колектив хабу складається з 5-6 осіб, проте для окремих проектів ми додатково залучаємо інтернів, менеджерів з комунікацій, експертів та аналітиків. Це дозволяє водночас працювати разом в кількох активностях та рухатися в одному напрямку. Як керівник організації я розумію, що найважливіше в робочому процесі - це люди. Вони є тим ядром, основою, що формує стиль організації та її цінності. Після роботи на державній службі помітив, як складно організувати робочий процес так, щоб всі члени команди залишалися максимально вмотивованими та продуктивними. Тому секрет нашої мобільності тепер - можливість для кожного працювати в комфортних для нього умовах та менеджети напрямок, який його цікавить. Такий підхід до роботи не дозволяє швидко "перегоріти".
Розмовляла Вікторія Чуревич
Made on
Tilda