Андрій Паляниця: Львівський регуляторний хаб - приклад необхідної ланки у демократичній системі управління державою

Андрій Паляниця, співзасновник Львівського регуляторного хабу, консультант із питань регуляторної політики, державного управління й боротьби з корупцією. Викладач Школи Управління УКУ. В Україні працював з регуляторною політикою, розробляв та впроваджував спрощену систему оподаткування.

Сьогодні працює експертом Світового банку за контрактом з Кенією, Африка. Там налагоджує регуляторні процедури, а також працює над муніципалізацією табору для біженців Какума, в якому живе 400 тис населення. Фактично це місто, але без статусу. «Можете уявити що там відбувається. Зараз ми намагаємось створити муніципалітет, залучати інвестиції, спонукати людей організовувати бізнеси аби розвивати його», - пояснює над чим працює сьогодні Андрій Паляниця.

Пан Андрій працював в 33 країнах: ЄС, Східна Європа, Середня Азія, Близький Схід і Африка. В Африці попрацював в 10-ти країнах, на Близькому Сході - Оман і Саудівська Аравія, в Середній Азії - Казахстан, Киргизстан, в Східній Європі: Болгарія, в ЄС: Греція, Польща, Угорщина.

З ним згадуємо історію створення Львівського регуляторного хабу, підсумовуємо діяльність організації, заглядаємо в майбутнє.
— Кажуть, що ідея Львівського регуляторного Хабу виникла на одній з ваших пар в Школі публічного управління УКУ.
— Ще перед тим як Хаб був створений, подібні ідеї ми проговорювали з Ярославом Рущишиним, Павлом Шереметою. Але, мені здається, що головну роль тут зіграв Тарас Хавунка, тоді студент Школи. Дуже рідко коли ідеї виникають в єдиній голові. Частіше в розмовах, обговореннях. Хтось щось закидає, інший закріплює до того своє. І зрештою з того щось вийде. Я не пам'ятаю саму пару, але пам'ятаю як ми обговорювали ідею і як вона вже викристалізувалась.
Тобто Львівський регуляторний хаб був створений фактично з нуля, сам по собі. Ми його робили без огляду на інші країни і на інший досвід.
- Чи існують приклади таких Хабів в інших країнах?
Наскільки мені відомо - ні. Тобто Львівський регуляторний хаб був створений фактично з нуля, сам по собі. Ми його робили без огляду на інші країни і на інший досвід.

Якщо вдуматись, то є приклади таких собі think tank (аналітичні центри). В США, як не дивно, вони є політичними, що завдає їм шкоди. Є аполітичні на національному рівні. При університетах є науково-дослідницькі центри. Можна сказати, що це схожі приклади. Але коли ми створювали Львівський регуляторний хаб ми про це не думали.
Презентація ініціативи "Львівський регуляторний хаб", 2016 р.
Хаб - це один з небагатьох прикладів необхідної ланки демократичної системи управління державою. Інституції громадянського суспільства, яка вшита в систему врядування.
Я думаю це є правильне визначення того, що робить Львівський регуляторний хаб. Більше того, я скажу що Хаб - це один з небагатьох прикладів необхідної ланки демократичної системи управління державою. Інституції громадянського суспільства, яка вшита в систему врядування.

І суть діяльності Львівського регуляторного хабу є досить проста. Вона в тому, щоб напрацьовувати рішення, які опираються на доказову базу, на факти, добре прораховані і раціональні. І ось такі рішення, так насправді, усі би хотіли приймати. Не завжди в громадах достатньо таланту і фантазії напрацювати такі рішення. Не завжди достатньо аргументації, щоб їх зрештою підтримали. І Хаб виконує тут абсолютно ключову функцію. Допомагає розробити такі рішення, прийняти, порахувати.

Після децентралізації багато функцій передали громадам. Але часто фахівці, які там працюють не мають спеціалізованої освіти і досвіду. І, так, підтримка Хабу в тому, аби вирівнювати цей дисбаланс. Щоб рішення в різних громадах були добре продуманими, раціональними та обрахованими.

Важливо ще, щоб працювала система відслідковування, яка допомагає зрозуміти чи привели ті зміни до того, що декларувалось. А Хаб був рівновіддаленим від усіх політичних процесів.

— Чому так важливо залишатись аполітичним?
— Якщо стати заангажованим в політичні процеси, то сенс роботи Хабу втратиться. Це є необхідна ключова умова в такій діяльності - бути аполітичним. От сьогодні українські політики хочуть заручитись підтримкою США. Експерти наводять аргументи, що успіх цієї підтримки - це схвалення такого рішення обома партіями. Тобто так як вони підтримують Ізраїль. Тоді це справді дієво. Бо в момент коли лише одна сторона підтримує, друга - автоматично почне критикувати. І тут питання тільки часу, коли підтримувати перестануть.

Більше того, необхідності для Хабу пірнати в політичні процеси немає. Держава поставила ціль. Має знаряддя як цю ціль досягти. Питання на яке дає відповідь Хаб: чи це знаряддя справді досягне цієї цілі і чи ціна буде виправдана? От і все.
— Ви напевне пам'ятаєте як виглядав Хаб на момент створення. Зараз усе змінилось: організація розширила сферу діяльності, команда збільшилась. Як ви оцінюєте цей ріст?
— Я тішусь тим як прогресував Хаб за ці 5 років. Я не думав, що він так швидко «стане на ноги». Пам'ятаю ми спочатку з Тарасом старалися залучати студентів до роботи в Хабі. Ходили в львівські університети, робили там презентації, і зацікавлених після презентацій не було. Тут питання часу. Довіри до роботи Хабу. Дуже важливо як вони працюють з замовниками, які результати демонструють. І поступово довіра до них зростає. В результаті збільшуються об'єми робіт, збільшується фінансування і організація починає рости помаленьку.

Є вже багато проектів якими Хаб займався. І по деяких, можна виміряти пряму економічну вигоду. Особливо в сфері діяльності Хабу, яка була пов'язана з тим, щоби підв'язати рішення під електронні системи продажів. І по кожному з цих рішень можна виміряти економічний ефект. А по деяких той ефект є просто величезний. Ми говоримо про мільйони гривень, які надходили до бюджету міст і тд.

Львівський регуляторний хаб відрізняється від дуже багатьох проектів, які фінансуються з-за кордону саме тим, що в них є внутрішні клієнти. В нас бідна країна, бідні громади, але вони вже тепер розуміють (не всі, звичайно, - деякі) що, щоб покращити своє становище треба інвестувати в правильні рішення, в те ноу-хау, яке пропонує Хаб.
Люди які закінчують ВНЗ, могли йти сюди стажуватись та набиратись досвіду. А потім - на державну службу.
— Що далі? Який напрям розвитку треба обрати команді Львівського регуляторного хабу?

В Україні є великий дефіцит кваліфікованих держслужбовців на всіх рівнях, не лише на місцевому. Важливо аби Львівський регуляторний хаб зберіг і примножував аналітичне ядро організації. Добре було, щоб воно слугувало «лавою запасних» для держслужбовців. Люди які закінчують ВНЗ, могли йти сюди стажуватись та набиратись досвіду. А потім - на державну службу.

І якщо Хаб за наступні 5 років буде інтегрований в систему навчання, буде продукувати кадри, які закриватимуть отой кадровий дефіцит, і допомагати напрацьовувати добрі рішення, - то він тоді буде існувати дуже довго.

Тут важлива: аналітика, освіта, експертиза і добра робота.

Підсумовуючи нашу розмову, чи можете назвати 5 цінностей, які Хаб створює своєю діяльністю?
1
Довіра - на першому місці.
2
Професійність.
3
Доброчесність.
4
Аполітичність
5
Цілеспрямованість.
~
Розмовляла Оксана Ємець (Пужаковська).
Made on
Tilda