На думку Френсіса Фукуями, з 2014 року в Україні відбулося багато позитивних змін, зокрема реформа децентралізації, зміни в системі охорони здоров'я, газотранспортної системи та реформуванні Центрального банку. "Україна зараз перебуває на шляху до побудови справжньої демократичної держави, і має для цього всі необхідні умови. Цей шлях пройшли вже багато країн, але треба розуміти, що він непростий. Найбільшою проблемою сучасної демократії у світі є вибір популістських урядів. Вони не поважають стримувань і противаг, які створює справжня ліберальна демократія. Яскравим прикладом є теперішня політика лідерів деяких європейських країн та США.

Все ж таки я вважаю, що ми повинні справді перейматися питанням боротьби з популізмом і не бути такими песимістами, тому що багато громадських інституцій у світі продовжують тримати міцні позиції. У США, наприклад, потужний вплив на владу та суспільство мають ЗМІ, а суди все ще можуть вказати президенту на те, що він не може робити певні речі. Громадськість демократичних країн зараз гостро реагує на будь-які прояви популізму. Важливо розуміти, що за цими "гаслами" стоять реальні наслідки, які переживатиме вся країна. Я сумніваюся, що після досвіду Британії з "Brexit" будь-яка держава в Європі сьогодні розглядає варіант виходу з Євросоюзу.
Що стосується України, то у вас існує проблема популізму в одному із його визначень. Ви дотримуєтеся економічної та соціальної політики, яка є популярною і приносить результат на певний період, проте така діяльність не діє в довгостроковій перспективі. Існує й інша форма популізму, яка експлуатується в Європі і США, та ґрунтується на певному винятково етнічному визначенні того, ким є народ. Ці популісти не сприймають міграції, вони виступають проти етнічного різноманіття, яке виникає у багатьох сучасних суспільствах, і хочуть повернутися назад в ті часи, коли народ являв собою єдину етнічну групу та був об'єднаний однією релігією. Знову ж таки, українці не пішли за такими гаслами і в цьому ознака винятковості вашої країни".

Професор Фукуяма вважає, що одна з основних ознак популізму, яка присутня в Україні, - це наявність корупції в діяльності її лідерів. "Такі політичні фігури не представляють український народ, вони замішані в корупційних схемах, тому не можуть відстоювати інтереси громадян. Вам вдалося уникнути економічного та етнічного популізму в державі, і це великий плюс".

"Однією з причин того, чому в суспільствах з низьким рівнем довіри настільки сильні сімейні зв'язки є те, що люди не можуть довіряти уряду і тому покладаються лише на своїх близьких, адже це єдині відкриті до них люди. Суспільство з низьким рівнем соціальної довіри будує потужні родинні зв'язки, втім судова система в такій країні не є ефективною, а державні службовці готові усе від вас забрати. Люди формують сімейне коло з великою стіною навколо нього, не пускаючи нікого всередину. Так, ви можете бути багатою людиною, мати великий прекрасний будинок, але про ваше фінансове становище знатиме тільки родина і близькі вам люди. Все тому, що ви не хочете, аби сусіди або збирачі податків розповідали про ваші статки, адже не можете бути впевненими, що вони ставитимуться до вас справедливо. Це класична ознака суспільства з низьким рівнем відкритості до влади, коли родина стає єдиним джерелом довіри".

Френсіс Фукуяма додає, що в світі існує взаємодія між приватною та суспільною довірою. "Що більше ви довіряєте суспільству, то легше вам довіряти комусь іншому, крім ваших родичів. Якщо ж в країні немає міцних державних установ, то доводиться співпрацювати з членами родини, бо немає ніякої підстави для довіри між незнайомцями".

"В українських професіоналів достатньо технічних знань, проте їм бракує "Soft Skills"

"Минулого року (ред. 2018 р.) я був в Стенфорді на конференції про Україну, де зустрів молодого корейсько-американського інженера. Його компанія займалася в Україні пошуком IT-професіоналів для роботи в Кремнієвій долині. Цей інженер розповідав як проінтерв'ював від 40 до 60 осіб за кожну позицію, і виокремив навички, яких не вистачає українським професіоналам. Йшлося не про технічну кваліфікацію, адже в Україні справді багато компетентних програмістів і інженерів. Він вважає, що українським працівникам бракує "Soft Skills" - вміння співпрацювати, спілкуватися, будувати відносини з людьми, організовувати процеси. Українці здебільшого індивідуалісти, вони не хочуть підтримувати одне одного. Мені здається, що вам бракує здатності спонтанно довіряти іншим людям настільки, щоб ви могли співпрацювати у великому проекті, не покладаючись повністю на керівника, який усіх організує", - сказав Френсіс Фукуяма.

"Розбудова надійних державних установ ніколи не здійснюється блискавично. Зазвичай це починається з поступового вилучення цих інституцій. Найкраща заміна неефективних державних установ - наявність освітніх проектів. Якщо подивитися на досвід інших країн, які побудували міцні правові інституції та бюрократію, то вони майже завжди пов'язані з освітніми проектами. Це платформа, яка створює запас людей, що мають іншу мотивацію, вони більш зацікавлені в державній службі, для реальних пропозицій до змін, а не з метою реалізації приватного інтересу. Це одна з особливостей професійної освіти", - розповів професор.

На думку Френсіса Фукуями, справжнього професіонала відрізняє від будь-якої іншої особи, ставлення до діяльності та його позиція. "Професійний лікар, юрист або архітектор не думає: "Я збираюся максимізувати свій власний дохід і це моя мета - заробити якомога більше грошей для себе і своєї сім'ї". Професіонал каже: «Я хочу забезпечити найкращу якість обслуговування». Це про іншу систему цінностей, до якої треба прагнути і Україні. Я думаю, що якщо ви виховуватимете професіоналів таким чином, то побудуєте сильну та успішну державу"

Професор також додав, що автономна правова система в державі будується на якісній юридичній освіті. Таким чином Європа створила правову державу, засновуючи юридичні школи і встановлюючи чіткі правила для визначення того, хто просувається по службі, хто стає суддею і кого обирають адвокатом.

"Країні потрібно багато часу і ресурсів, щоб освітні проекти зробити довгостроковими і це почало давати плоди. Ви виховуєте спеціалістів у різних сферах діяльності, а потім вони беруть на себе відповідальність і будують нову державу.

Політик каже: "Ми це зробимо, і якщо люди неосвічені, то вони підуть слідом і будуть робити все, як ми захочемо". У високоосвіченому суспільстві людина думає інакше, вона може і повинна казати: "Я не погоджуюся з вами, цей курс є неправильним". В державі інтелектуалів набагато складніше змусити людей підкорятися вказівкам. Стиль лідерства повинен бути іншим. Люди не будуть просто вас слухати, вони вимагають участі. Таким чином, ви не можете прийняти будь-які важливі рішення, на кшталт будівництва аеропорту або зміни системи оподаткування, без консультацій та пояснень з боку громадськості. Ви повинні розповісти людям, чому це робите. Така необхідність виникає в кожній демократичній та освіченій державі, де люди відчувають себе учасниками процесу змін. Тоді громадяни стають справді незалежними, вони мають більше прав, і готові будувати успішну країну".