— Роман Лозинський: Сьогодні відбулося чергове засідання, яке принесло швидше сумнівні перемоги. Перша з них - ухвалені зміни до регламенту щодо прийняття так званого "антиколомойського" закону для врегулювання банківської сфери. Нагадаю, що цей закон отримав рекордну кількість правок - понад 16 тисяч, і є справжнім політичним тероризмом, який представники монобільшості влаштували один проти одного. Враховуючи надзвичайну ситуацію в країні, часу на розгляд такої кількості правок у нас просто немає (мінімум рік!), отже ці зміни до регламенту є вкрай необхідними. Сьогодні відбулася чергова дискусія щодо цього питання. Пропозиції від фракцій були різні: дозволити цей депутатський спам чи забрати в народних обранців можливість демократично відстоювати рішення, представникам опозиції, зокрема, вносити свої правки. Наша фракція («Голос» - ред.) голосувала за те, щоб зміни до регламенту були внесені на тимчасовий період, у зв'язку з пандемією коронавірусу. Тому, вже зовсім скоро зможемо повернутися до розгляду цього законопроекту і оперативно закривати величезну дірку в державному бюджеті у 300 млрд гривень. Будемо сподіватися на те, що пенсії і субсидії не будуть зменшуватися, і "долар по 50" українці не побачать.

Наступне рішення, прийняте сьогодні, стосувалося децентралізації. Верховна рада затвердила новий адміністративний устрій, тобто нову карту України з громадами та їхніми новими центрами, в яких відбуватимуться місцеві вибори вже цього року. Я сподіваюся, що восени ми всі підемо на виборчі дільниці у близько півтори тисячі нових ОТГ, які будуть спроможними та потужними, замість п'яти тисяч абсолютно розбалансованих сільських, селищних та міських рад. На фінальному етапі децентралізації дуже важливо завершити цю реформу успішно і рухатися далі.

— Роман Лозинський: В цій ситуації можливі ризики є в тому, з якою адміністративно-територіальною системою, потенційними змінами і зловживаннями, і, зрештою, в якому вигляді ці вибори відбудуться. Зараз ми спостерігаємо, як у світі десятки країн переносять вибори. В сусідній Польщі, безпрецедентно порушуючи норми конституції, через розвиток пандемії було продовжено діяльність парламенту. Можемо спостерігати і робити висновки: якщо в демократичних прозахідних країнах відбуваються такі дивні речі, очевидно, що в Україні також можливі ризики зміни системи проведення виборів. Наприклад, великою загрозою є впровадження закритих списків від політичних партій. Надзвичайна ситуація в країні - це також спокуса створення додаткових бар'єрів для окремих політичних команд і кандидатів, які будуть брати участь у виборах самостійно. Наразі, місцеві вибори плануються в останній тиждень жовтня 2020 року, і суттєвих підстав їх переносити поки немає. Велика перемога нового виборчого кодексу - відкриті списки кандидатів від політичних партій. Сподіваємося, що цьогорічні місцеві змагання будуть більш відкритими, демократичними та конкурентними.

— Степан Куйбіда: Дуже прикро, що завершення реформи децентралізації не принесло бажаного результату, оскільки цей процес дещо політизувався. Як на мене, передумови такої ситуації очевидні: ми затягнули цю реформу на довгих 5 років.

Щодо ситуації у Львівській області, можу поділитися останніми змінами. Станом на початок 2020 року в області було затверджено всього 23 % об'єднаних територіальних громад. Я вважаю, що за 5 років реалізації змін, результат міг бути кращим. Напевно, було б правильно відповісти: хто в цьому винен? Все ж таки, цим правом наділили органи місцевого самоврядування, вони ним не скористалися і тепер ми маємо абсолютно логічний наслідок: держава бере ініціативу у прийнятті вольового рішення. Роман сумнівається в такому рішенні влади, а я навпаки хочу подякувати депутатам за консолідовану і правильну позицію щодо реформи децентралізації.

Коли ми надаємо прерогативу визначення центрів та меж територіальних громад Кабінету міністрів, то робимо абсолютно правильний крок. Чому? Мусимо розуміти, що навіть досвідчений політик буде, в першу чергу, реагувати на соціальні настрої населення, оскільки враховувати думку виборця - його прямий обов'язок. Натомість Кабінет Міністрів, як державний орган, уповноважений реалізовувати ту чи іншу політику, повинен завершити цей процес конструктивно. Чи можна вважати фінальний етап реформи заполітизованим? Так. Прикро, що навіть в такий складний для країни період, окремі політичні організації продовжують перекручувати деякі аспекти реформи та створювати провокації. Але такі дії мотивують швидше привести реформу до логічного і ефективного завершення.

Наразі, Львівська обласна державна адміністрація подала на розгляд Кабінету міністрів перспективний план Львівської області, в якому затверджено 72 нові громади. Останній рік був насичений обговореннями, консультаціями і з залученням експертів, і такий результат ми вважаємо справді комплексним надбанням Львівщини. Хочеться вірити, що більше суттєвих змін в цей перспективний план внесено не буде, і я переконаний, що представники депутатського корпусу підтримають таку конфігурацію громад Львівської області.

— Роман Лозинський: Реформа децентралізації зазнала великих ризиків. Ми спостерігали неодноразове відкликання змін до Конституції, і тому, на жаль, на фінальному етапі ця реформа є гібридною і неповноцінною, адже не враховує тих пропозицій, які висувалися депутатами окремих фракцій на початку. Чому так сталося? Як на мене, створений депутатами цього скликання уряд, не справився з обов'язками приймати якісні та ефективні рішення, і просто зламався як інституція.

Це не політичні гасла а доконаний факт: Офіс Президента України має величезні важелі впливу на новоспечений уряд і прямо впливає на його роботу. В таких умовах депутатам від опозиції важко делегувати конкретні завдання та пропозиції до Кабміну. За останні півроку ті ж «слуги» (депутати від партії «Слуга народу» - ред.) збирають підписи на звільнення вже третього міністра в нашому профільному Міністерстві розвитку громад і територій України.

Ми працювали над законопроектами про затвердження адміністративно-територіального устрою на основі змін до Конституції та «штовхали» закон про засади цього адміністративно-територіального устрою, які в підсумку враховані не будуть.

Проте, фінальний етап децентралізації має свої плюси: місцеві вибори відбудуться на новій адміністративно-територіальній основі, і вже після результатів держава працюватиме в системі нових спроможних і сильних громад. Затверджена карта Україна охоплюватиме близько 150 районів, замість 490, а межах яких буде в середньому по 60 ОТГ.

— Степан Куйбіда: Я є прихильником моделі достатнього державного контролю, і вважаю, що ускладнювати повноваження влади на субрегіональному рівні не потрібно, якщо спектр повноважень може ефективніше реалізовуватися на державному рівні.

За підсумком останніх 20-ти років важко назвати субрегіональний рівень ефективним. Модель наглядової функції держави у форматі інституту префекта чи урядника мені дуже імпонує. У багатьох західних прогресивних країнах така модель успішно реалізується.

— Роман Лозинський: Доцільність логічніше вимірювати нормами, які закладені в Конституції. Ми планували створити повноцінну трирівневу систему адміністративно-територіального устрою з двома рівнями місцевого самоврядування (громадами і укрупненими районами-префекторальними округами чи повітами) і обласним рівнем. Це відповідає логіці вирішення тих чи інших питань на субрегіональному і місцевому рівнях.

За останні півроку слово нагляд стало дуже «страшним» через зміни до Конституції, в які «заховали» багато загроз: особливий статус Донбасу, приховані списки областей тощо.

Тепер, вже у квазіформаті будемо шукати можливості відновити спроможність субрегіонального рівня, і наділяти старі інституції новими повноваженнями. Що з цього вийде - побачимо. На жаль, наразі, консенсусу в Парламенті щодо реформи децентралізації досі немає, від осені зміни вносилися без повноцінних дискусій між фракціями, це і породило недовіру до самої ефективності втілення реформи.

Як представник опозиційної фракції можу зазначити, що наша команда підтримує більшість конструктивних ініціатив, і буде надалі гостро реагувати на можливі провокації та загрози успішному завершенню реформи.

— Степан Куйбіда: Справитися з викликами та економічною кризою на місцевому рівні можливо тільки в разі спроможності новостворених громад. Ми всі хочемо, щоб наділені повноваженнями органи місцевого самоврядування правильно і ефективно розпоряджалися обмеженими ресурсами, і були підзвітними громадськості. Але, щоб ліквідувати будь-які зловживання органів місцевого самоврядування, їхні дії повинен контролювати відповідний орган. Наглядова функція держави в контексті реформи децентралізації буде дуже доречною.

Що стосується наслідків пандемії для Львівщини: сфера послуг в області зазнала найбільших фінансових збитків. Ми отримуємо чимало скарг від представників легкої промисловості, які не змогли виконати договірні зобов'язання перед іноземними компаніями. Постраждала галузь машинобудування та агропромислового комплексу.

Зараз ми активно беремо ініціативу в свої руки і шукаємо кошти в обласному бюджеті для підтримки цих сфер підприємництва. На обласному рівні маємо вчасно реагувати на виклики, проте, без підтримки держави не справимося.

Профільне Міністерство розвитку економіки та торгівлі, в свою чергу, має шукати механізми захисту українського виробника, повернути роботу експортно-кредитного агентства та запустити політику імпортозаміщення в окремих галузях промисловості.

— Роман Лозинський: Більше місяця тому, на першому позачерговому засіданні депутати всіх фракцій злагоджено та консенсусно напрацювали ряд законопроектів, які стосувалися медичної та економічної сфер. Було запропоновано спростити всі механізми закупівлі медичного обладнання, зменшити тиск на малий і середній бізнес, зокрема навантаження щодо орендної плати для підприємців на час карантину. Після прийняття перших законопроектів вдалося врегулювати ситуацію та зменшити тиск на малий і середній бізнес, але, погодьтеся, цього недостатньо. В кінці лютого, коли пандемія почала активно поширюватися у країнах Європи, близько п'яти трильйонів доларів втратили інвестори на всіх континентах, і сума цих збитків є дуже суттєвою. Тому, коли ми починаємо аналізувати стан економіки Львівської області чи України загалом, маємо розуміти, що наслідки пандемії є нищівними для всього світу. Внаслідок цього, фракція "Голосу" пропонує запровадити в Україні режим "гнучкого" карантину. Ми повинні бути реалістами: карантин закінчиться тільки після масового вакцинування. За оптимістичним сценарієм, це може статися не швидше, ніж через рік. За такий довгий період наявні регулювання негативно впливатимуть на розвиток малого та середнього бізнесу.

Зокрема, наша фракція пропонує чіткі кроки для підтримки малого бізнесу, очікуємо, що уряд реалізує ці пропозиції не пізніше 1 травня. Йдеться про відновлення роботи магазинів, перукарень, окремих закладів, які надають необхідні косметичні послуги, за умови дотримання дистанції між людьми та роботу працівників в засобах індивідуального захисту. Знаємо, що у зв'язку із надзвичайною ситуацією, рівень безробіття в Україні зростає. До державного центру зайнятості кількість звернень від громадян збільшилася в 10 разів, а держава, замість підтримки малого бізнесу, закриває нас вдома. Щоб зменшити рівень безробіття в країні - маємо обрати формат "гнучкого" карантину.


— Степан Куйбіда: Погоджуюся. Запровадження "гнучкого" карантину стане дійсно рятівним рішенням для нашої економіки. Такі різкі дії уряду були доречними спочатку, і покликані максимально стримати поширення вірусу СOVID-19, але на цьому етапі посилені заходи безпеки слід впроваджувати дозовано. Як реагує Львівська обласна державна адміністрація на рішення, що приймаються на державному рівні? Ми б хотіли отримати повний перелік критичної інфраструктури, яка мала б функціонувати навіть в період надзвичайної ситуації, підкріплений відповідним законодавчим актом. Цей перелік допоможе представникам виконавчої влади на місцях в разі нестабільної економічної ситуації краще підготуватися до таких викликів, а цим підприємствам перепрофілюватися на інші види виробництва. Натомість, поки у нас немає чіткої стратегії, як це втілити комплексно і без значних збитків для бізнесу, чекаємо на підтримку на державному рівні.

— Роман Лозинський: Хочу нагадати, що ці зміни до бюджету виявилися дуже розбалансованими та несправедливими. Як наслідок: "порізано" бюджети окремих міністерств, постраждало і місцеве самоврядування. Відповідно до розрахунків Асоціації міст України, з якою фракція "Голосу" співпрацювала, місцеве самоврядування, втратить близько 21 мільярда гривень внаслідок перегляду бюджету. Можу сказати тільки одне: в таких обставинах місцевому самоврядуванню буде дуже складно реалізовувати фінальний етап реформи децентралізації. Як новостворені об'єднані громади будуть справлятися без додаткових субвенцій та ресурсів на інфраструктуру, щоб показати свою спроможність і швидкі результати для мешканців? Це, однозначно, стане серйозним викликом. Тож, можу порадити органам місцевого самоврядування «зціпити зуби» і продовжувати працювати, а уряду - переглянути свої підходи до прийняття ключових для держави рішень.